Неділя, 20 серпня 2017
Останні новини
Валериан и город тысячи планет: ФИЛЬМ СМОТРИТЕ ЗДЕСЬВалериан и город тысячи планет смотреть Бабушка легкого поведения онла: ФИЛЬМ СМОТРИТЕ ЗДЕСЬБабушка легкого поведения через торрент Білий дім оприлюднив стенограм: Прес-служба Білого дому опублікувала стенограму розмови, що Стали відомі обличчя Правого с: В соціальній мережі «Вконтакте» в групі Правий сектор з’явил «Правий сектор» між грошима та: Рух «Правий сектор» прийнято називати «новоствореною організ Кличко без ретуші: щоденник у : На сайті наймасовішої німецької газети-таблоїду Bild уже два Німецький блогер Кличко: У вівторок “Українська Правда” опублікувала розлогий ком Сто перше нагадування Яценюку:: “Офіційна опозиція” давно уже вичерпала кредит довіри, т Яценюк розповів про плани і ре: Конституційна реформа, яку ініціюватиме опозиція і під яку з Єдине для всіх правове поле — : Остання парламентська сесія — це черговий симптом не тіл

«Правий сектор» між грошима та спецслужбами

Автор  Опубліковано в Спілкування Четвер, 13 лютого 2014 15:08
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Рух «Правий сектор» прийнято називати «новоствореною організацією”, але це, звичайно ж, не так. Новою в ньому є хіба, що назва (та й та походить від фанатівських груп, які на стадіонах таким чином відрізняють себе від ультралівих ультрас). В принципі, більшість її функціонерів нам добре знайомі, оскільки вони входять до організацій, що функціонували на українських теренах десятки років. І що саме цікаве, практично всі вони в своїй роботі перетиналися із Службою безпеки, що в принципі й не дивно: в більшості країн всякі ультра-рухи традиційно використовуються спецслужбами для прямого чи таємного вирішення незаконних питань незаконними методами. Ну а в пострадянських умовах України бути радикалом і не співробітничати з МВС чи СБУ неможливо було аж ніяк.
Зробимо відступ і нагадаємо етапи становлення деяких складових “Правого сектора”. Зокрема УНА-УНСО. На рахунку — малоефективні, але резонансні акції: штурми Севастополя, поїздки в Придністров'я, пісня “кому в УНСО, кому в менти”, і газета “Замкова гора” зі статтями Артеменка про метальні ножі. Давайте подивимося, кого обирають від цього об'єднання в депутати? Пам'ятаєте такі прізвища, як Тима, Вітович і Коваленко? Їх легко було вирахувати в залі парламенту, бо на пленарні засідання наші герої приходили в камуфляжах. Ну і де вони спливли в 2004-му? Перші два опинилися в орбіті Медведчука (що вже якби натякає на співробітництво таємне), а третій — нині лідер партії “Соціал-православна асамблея слов'ян – влаштовував під темники акції: маршував під стягами з СС-івською символікою, проклинав “ж-дів” і тому подібним чином дискредитував Ющенка. Що, звичайно, є ознакою співробітництва явного. Потім, правда, з партії за провокаторство виключили її ідеолога Корчинського, який створив уже зовсім гапонівське “Братство”. Чи не багато провокаторів серед керівництва, і від всіх вони вичистились — ось в чому питання. Тим більше, що до Корчинського ми ще повернемося.
“Тризуб” часто пов'язують із тернопільським політиком Богданом Бойком — теж поміченим в кампаніях проти кандидата Ющенка 2004-го, разом із тим же Едуардом Коваленком та комічним Романом Козаком (пам'ятаєте “ваша дружина — американка)? Хтось же мав координувати діяльність цих всіх технічних кандидатів? Не кажучи про дивну поведінку “Тризубу” під час акцій “Україна без Кучми”, де цих націоналістів було протиставлено тодішньому майданові. «Хлопці-тризубівці» люди прості: куди їх скаже командир іти, туди вони й підуть. Командир скаже, що на Майдані друзі — вони його підтримують. Скаже, що вороги — підуть воювати. А хто ж та людина, що віддає накази командирам? Прийняття рішень тут непублічне, керівництво непрозоре, і не тільки тут.
Ну аякже згадувати “Патріот України” і не згадати того ж Корчинського, і організований ними явно провокаційний з'їзд російських націоналістів у Києві, причому — на Банковій вулиці. Візит “Північного братства” разом з одіозним Хом'яковим (зараз у себе на Батьківщині відбуває термін) і нинішніми “васильківськими терористами”. До речі, про тероризм і ще одну організацію - “Білий молот”, ряд лідерів якої знаходяться зараз під слідством за цілком побутові злочини, зокрема Baxнiй за хуліганство. Що фактично робить їх заручниками слідчих та суддів, які можуть випустити цих людей на волю, а можуть і закрити до тюрми, що робить цих польових командирів однозначно вразливими. До того ж “Білий молот” - це переважно вуличні хулігани і борці за “білу расу”, який-небудь слідчий просто може показати пальцем на “Беркут”, сказати, що там інородці, і цього буде достатньо, щоб стимулювати бойовика. В принципі з усієї країни йдуть повідомлення, що таким чином (через закриття справ) вербують найбільш бойове крило “тітушок”, і зрозуміло, що деяким силам цікаво було б поповнити таким чином лави конкурентів. Залишається тільки подумати, кому це вигідно? Ну не може ж бути так, що такі різні структури (під час “України без Кучми” УНСО навіть серйозно конфліктувало з “Тризубом”) раптом стануть діяти настільки синхронно? Це ж так само неймовірно, як потрапляння їх лідерів в один виборчий бюлетень 9 років тому! Залишилося тільки подумати, кому це може бути вигідно?
Олександра Якименко ми виключаємо одразу. Він просто безвольний ставленик Януковича-молодшого і колишній охоронець Януковича-старшого, просто поставлений в спецслужбу “на князювання”. Але при цьому на світі існує декілька голів Служби безпеки України, які працювали в ній достатньо довго, і потенційно могли б перейняти контроль над нашими ультраправими організаціями. Методом виключення відкидаємо вже не молодих Марчука та Деркача, які не демонструють останнім часом якихось політичних амбіцій. Потенційно в укріпленні ультраправих бригад мав би бути зацікавлений Наливайченко, однак у нього немає ні ресурсу, ні достатніх навичок для такої масштабної операції. Це — продукт суто ющенківської епохи, який перед керуванням СБУ віддавав перевагу виставкам про голодомор та проведенням футбольних турнірів імені Шухевича. Ще одна людина, яка була б зацікавлена в слухняній армії бойовиків — це Турчинов, який останнім часом якось загубився на трибуні Майдану. Однак утримувати цю армію треба за певні гроші, які наш пастор хоча і має, проте, розстається з ними нелегко.
Зате кандидатура Хорошковського підходить для цього ідеально. Він має гроші, він розставив своїх людей в спецслужбі і його натяки про “повернення 2015 року” однозначно свідчать про президентські амбіції. Щоправда, зараз боротьба за вичищання “хорошковських кадрів” у спецслужбі більше нагадує вичищання усіляких троцькістів в 1937-му році (варто згадати, що й сам Якименко на кар'єрному шляху “з'їв” начальника головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Володимира Рокитського, якого вважали креатурою Хорошковського), але їм зараз є куди йти, і чим займатися. Наприклад, іти до Льовочкіна в “Нову Україну” і уже звідти керувати своїм “правим сектором”.
Тому, що по суті своїй київський Майдан має багато чого подібного до вергілієвої “Енеїди”: троянці б'ються з рутульцями, а боги дивляться на цю всю “батрахоміомахію” і роблять ставки. Українська політика складніше тільки тим що за поєдинками “Беркуту” й “Правого сектора” стежать не тільки вітчизняні фінансово-політичні групи, а ще й російські олігархічні клани, в яких команди Путіна і Медвєдєва вибрали собі сторону до вподоби, і спостерігають за нею, наче з трибуни стадіону. Іноді наші “боги”, захопившись, наносять удари і одне одному, і тоді летять голови високопосадовців. Таким чином летить голова Льовочкіна, але як помсту все ж таки продавлює відставку Азарова. Однак шанси повернутися на місце голови АП для нього втрачені. Ідея Льовочкіна подавити протести методом політтехнологій і сварок в рядах мітингувальників менш симпатична Януковичу ніж ведмежа напористість Клюєва, який з задоволенням розмазав би тих мітингувальників танками. Вернутися в політику він може тільки з новим президентом, і проект “Нова Україна” - це фактично передвиборчий штаб Хорошковського.
Залишаються, правда, питання про рейтинги, які у нього невеликі, однак і влада, і опозиція робить все для того, аби понизити рейтинги власні. Два самих рейтингових опозиційних політика — Кличко і Тимошенко фактично вибиті з боротьби: Тимошенко в ув'язненні, а для “резидента ФРН” Кличка вже підготували персональне законодавство про недопущення до виборів. Популярність Яценюка, Турчинова та Тягнибока не настільки й велика, щоб не спробувати. Тим більше в суспільстві є запит на створення помірковано-проросійського проекту на місці зниклої “Сильної України” Тігіпка. Немає сумнівів в тому, що політтехнолог Грановський вже не раз познайомився з результатами Сергія Леонідовича на минулих перегонах і підтвердив, що шанси є.
За великим рахунком, нинішній “Правий сектор”, як фактор, що примусить Януковича піти, цікавий не тільки Хорошковському і те, наскільки Валерій Іванович зараз контролює радикалів, знає тільки він. Ми можемо припускати це з більшою або меншою долею вірогідності, виходячи із значних обсягів фінансування ультрарадикалів та їх зав'язкою на вітчизняних силовиків. Зі свого ж боку рух “МИ — НАРОД” закликає в ситуації що склалася не йти за людьми, що намагаються монополізувати народний протест, тому що кінцеві цілі їх можуть кардинально відрізнятися від проголошуваних. Лише пряме народовладдя здатно змінити країну.

Читати 99651 разів Останнє редагування Четвер, 13 лютого 2014 15:14
Детальніше в цій категорії: « Німецький блогер Кличко

Наші партнери